14.11.2008
На останньому засіданні Українського наукового клубу перед академіками – членами клубу, серед яких Олег Кришталь, Анна Єльська, заступник міністра освіти та науки Максим Стріха, виступив директор Міжнародного інституту молекулярно-клітинної біології, професор Яцек Кужницький (Польща). Він поділився з українськими колегами досвідом створення наукової інституції, на сьогодні однієї з провідних у своїй галузі. Газета «Дзеркало тижня» оприлюднила актуальне інтерв’ю з президентом Українського наукового клубу Олегом Кришталем.
За словами Олега Кришталя, Український науковий клуб вирішив запросити саме польського науковця тому, що ще донедавна польські наукові інституції переживали проблеми, подібні до проблем української Академії наук (застаріла бюрократична організація, неефективне використання коштів, високий середній вік науковців). Зреформований за європейським зразком Міжнародний інститут молекулярно-клітинної біології (Польща) всього за кілька років зробився одним із найкращих в Європі.
Досвід цього інституту вплинув на польську наукову систему в цілому. До Польщі почали повертатися провідні науковці, котрі раніше, за більш несприятливих обставин, працювали за кордоном. У країні запровадили і нині підтримують грантову систему фінансування наукових проектів.
На думку Олега Кришталя, саме факт повернення на батьківщину польських науковців свідчить про успішність проведеної реформи. Тим часом з України ще на початку 1990-х за кордон виїхала велика кількість вчених, і при теперішній ситуації в Академії наук важко очікувати, що хтось із них захоче в Україну повернутися. Разом із тим сьогодні за кордон з України виїжджає багато талановитих студентів та аспірантів. Відтак загальний віковий показник складу Академії наук України дуже високий, що, звісно, не сприяє її інноваційній активності. «Українська академія наук перетворюється на своєрідний музей радянської науки», - каже Олег Кришталь.
«Робота інституту молекулярно-клітинної біології в Польщі ще раз показує: найкраща наука створюється там, де накопичується критична маса вчених, здатних генерувати ідеї», - підсумовує президент Українського наукового клубу. Проблему української науки не можна розв’язати лише за допомогою збільшення фінансування, адже потрібна докорінна реформа структури Академії наук. Її можна проводити, беручи до уваги, зокрема, приклад польських колег, котрі запровадили віковий ценз для активних членів Академії наук і зробили жорсткою залежність фінансування вчених та груп вчених від їхнього міжнародного рейтингу. А для цього Україні потрібні відповідні законодавчі зміни.
За матеріалами газети «Дзеркало тижня», №42 (721)
|
.gif)
