18.11.2008
Валерія Гавриленко – випускниця Національного Університету „Києво-Могилянська Академія” (кафедра культурології), кандидат філософських наук, викладач кафедри культурології НаУКМА. У 2003-2004 була учасницею програми Державного стипендіального фонду Греції. Європейський освітній портал довідувався у Валерії Гавриленко про особливості навчання у Греції.
Ви були учасницею програми Державного стипендіального фонду Греції у 2003-2004. Де Ви отримали інформацію про існування такої програми?
Відділ міжнародного співробітництва НаУКМА, як правило, займається пошуком подібних програм. Того року серед оголошень в Академії як раз була інформація і про програму I.K.Y., Фонду державних стипендій у Греції.
Що спонукало Вас до рішення про участь в конкурсі? Якою мірою отримана освіта і спеціалізація в НаУКМА (культурологія) відповідала вимогам програми?
Насамперед, мої академічні інтереси (культура давньої Греції, Гомер, тілесність в історії культури) прийняли за мене рішення – залишалося тільки слідувати йому. А між вимогами та освітою, отриманою в НаУКМА, ніяких розбіжностей не виявилось.
Відомо, що форми діяльності на програмі можуть бути дуже різними – від здобуття другого магістерського диплому до написання дисертації PhD в грецькому університеті. Стипендії надаються на 1 рік, але і в першому і в другому випадках можуть бути продовжені на 3-4 роки для успішного завершення роботи. Ви обрали категорію (е): «збір інформації для написання дисертаційного дослідження у власній країні», які не можуть тривати довше за 1 рік. Чому такий вибір?
У 2003 я була на першому році навчання в аспірантурі НаУКМА на кафедрі культурології, тому мені здалося, що саме останній варіант чудово підходить для моєї ситуації. Таким чином відкривалася можливість не переривати своє навчання і дослідження на Україні.
Студенти яких дисциплін можуть брати учаcть в конкурсі? Чи існують чи оголошуються пріоритетні напрямки освіти, на які надається більша кількість стипендій?
Людина з будь-якої спеціалізації може брати участь у програмі. Єдине, що віднедавна фонд почав більше симпатизувати тим, хто володіє грецькою, принаймні на базовому рівні, а також тим, хто вже налагодив контакти з грецьким університетом/професором. Саме таким кандидатам і віддається перевага, про що і зазначається в оголошенні.
Яким був Ваш рівень володіння новогрецькою мовою на момент подання документів? Чи є обов’язковим знання новогрецької мови для участі у програмі?
Нульовим. Правда, саме на той час, як я подавала документи, знання мови не вимагалося, як тепер. Хоча його і тепер не вимагають, але, як я вже сказала, воно є бажаним.
В час, коли Ви взяли участь в програмі (2003-2004), Україна ще не приєдналася до Болонського процесу. Наскільки складним був процес визнання Вашого магістерського диплому НаУКМА і додатку до диплому грецьким Фондом (переклад, завірений переклад, нотаріально завірений переклад)?
На той час вистачило перекладу диплома, завіреного відділом міжнародного співробітництва НаУКМА.
В якому грецькому університеті Ви навчались?
Тут ситуація дещо специфічна. З одного боку, в жодному, а з іншого, в двох одразу. Справа в тому, що метою було зібрання матеріалів для дисертації, яку я писала в Києві, в Україні. Хоча науковий керівник мій з Фесалійського університету у Волосі, з факультету історії, археології та соціальної антропології, я не була прив’язана до цього закладу, де б мала прослухати курси, скажімо, з історичної антропології чи класичної археології. Це пояснюється обраною категорією програми. З іншого боку, майже весь рік я проходила в Афінський національний і каподістрійський університет на обов’язкові курси новогрецької як іноземної мови.
Опишіть зміст навчання/дослідження протягом перебування на програмі? Які курси Ви прослухали, в яких семінарах/колоквіумах брали участь? Яким чином організована дослідницька діяльність?
З одного боку, стипендіат за категорією (е) почувається в Греції досить вільно. Так, до мене з боку фонду не було жодних вимог, окрім відвідування курсів новогрецької та звіту в кінці року перед завершенням програми. Але роботи виявилося дуже багато: бібліотеки, музеї, археологічні пам’ятки, - все треба було перевірити, перечитати, відвідати, і не раз. Треба зізнатись, що новогрецька зайняла значно більше часу – заняття відбувалися щодня (окрім свят та вихідних) майже по три години протягом восьми місяців. І ця „обов’язковість” дуже швидко почала приносити результати. Якщо заняття почалися в жовтні, то вже в грудні 2003 я вже потроху, повільно, простими реченнями та словами говорила грецькою. Без перебільшень, я відчула цю мову майже як свою другу рідну. Однак я сумніваюсь, що це сталося б, якби не мої викладачі. Курси влаштовані так, що кожна група має по два викладача. Один проводить заняття, скажімо, по понеділках, середах і п’ятницях, а другий – по вівторках і четвергах. У нас, у моїй групі (близько 20 учнів з різних країн), це були дружина та чоловік Васо Яннаку та Менелаос Календзо. Саме їм я дякую за їх манеру з легкістю та гумором «імплантувати» в чужорідні голови чи серця, як хочете, свою рідну мову, для багатьох досить хитру і далеко не просту.
З якими основними проблемами навчально-дослідницького характеру, на Вашу думку, стикається випускник українського ВНЗу під час перебування на програмі? (академічні навички, знання мови, спілкування)?
Думаю, основна складність – зосередитись і вибрати найголовніше. Навіть у грецьких бібліотеках літератури для наших молодих дослідників вже на порядок більше, ніж це доступно на Україні. Тут головне не розгубитись і не хапатися за все підряд. З мовою та спілкуванням проблем зазвичай не виникає. В столиці більшість населення володіє англійською. Правда – сподіваюсь, що це лише мені не пощастило – в банках працівники чомусь своє знання англійської не виявляли…
Хотілося б задати декілька практичних питань. Відомо, що розмір стипендії 500 євро, і що стипендіати не мають парва працювати. Чи вистачає цих коштів для життя, оплати житла, транспорту і т.і.?
Зроблю невеличку практичну поправку: тепер стипендія трохи більше – 600 євро. Для більшості греків, як мене запевняли, – це нормальна середня заробітна платня. Звичайно, на всі задоволення, які від Греції очікуєш (йдеться, насамперед, про подорожування островами і материковою Грецією) цього не вистачає. Багатьом доводиться бути в цьому сенсі аскетами. Однак житло можна знімати вдвох-втрьох. Чотири роки тому можна було знайти однокімнатну квартиру в Афінах біля центру менше, ніж за 200 євро. А на Криті влітку двокімнатну в двох хвилинах пішки від моря за 280, правда, добре поторгувавшись із власниками грецькою. Керівництво новогрецьких курсів влаштовує для стипендіатів безкоштовне триразове харчування. На транспорт – міський, міжміський, водний (пароми на острови) – як студент теж отримуєш пільги. Пам’ятаю, щомісячний студентський проїзний на всі види транспорту (тепер, можливо, за винятком нового швидкісного трамваю) в Афінах можна було придбати за 17 євро, майже вдвічі менше від повної ціни. Так що рахуйте…
Яким чином вирішується проблема житла на час перебування на програмі? Чи існує організація, яка бере на себе пошук помешкань для іноземних студентів? Чи є можливість проживання в гуртожитку?
На жаль, цими питаннями ніхто в Греції офіційно не займається, принаймні так було в 2003-2004. В гуртожитку теж проблематично оселитися, та і в той «олімпійський» рік гуртожиток було зачинено на реставрацію. Тут вже як повезе.
Яким є, на Вашу думку, Ваше найбільше інтелектуальне надбання під час перебування в Греції?
Знання новогрецької, прочитане, побачене, відчуте. Знайомство з кількома особистостями – і чудовими людьми, і спеціалістами з антикознавчої сфери. Але я б остерігалась відокремлювати «інтелектуальне» від того досвіду, який отримуєш від перебування в Греції і який діє і перетворює тебе навіть після поїздки, роки по тому.
Після завершення програми Ви повернулися до України, успішно захистили дисертацію і почали викладати в НаУКМА на кафедрі культурології. Скажіть, будь-ласка, які є можливості наукової співпраці з грецькими університетами для розвитку Вашої теми?
Можливості треба створювати – думаю, саме з мого боку і від моїх зусиль, пошуків вони залежать. На Хіосі щороку влаштовується конференція, присвячена Гомеру (кілька років я досліджувала образ тіла в гомеровому епосі). Однак участі в ній не можу собі дозволити, тут передбачається внесок учасника в розмірі 500 євро. Продовжувати навчання цілком можливо, але вже не через посередництво I.K.Y. Є приватний, не державний фонд Александра Онассіса, однак конкурс тут набагато більш жорсткий – на кожну категорію щороку обирають лише по 10-15 кандидатів. Крім того, бажаючі можуть звернутися безпосередньо до міністерства освіти Греції, де надається інформація щодо можливостей отримання стипендій та навчання іноземців у Греції.
Розмову вела Тетяна Огаркова
|
.gif)
