Існує безпосередній зв'язок між рівнем університетської автономії та фінансовим становищем університету. Цю тезу унаочнює один із останніх документів Європейської асоціації університетів, присвячений пошукові оптимальної моделі фінансової організації вищих навчальних закладів Європи. Документ під назвою Фінансово життєздатні університети. На шляху до повної прозорості витрат (Financially sustainable universities. Towards full costing in European Universities) аналізує виклики та завдання фінансового менеджменту європейських університетів.
Європейська асоціація університетів провела дослідження найоптимальнішої, на думку членів асоціації, моделі фінансової організації університету – моделі повної прозорості витрат (full costing model). Ця модель передбачає самостійний розрахунок університетом усіх прямих та непрямих витрат на всі університетські ініціативи включно з дослідницькими проектами.
Оскільки до теперішнього часу бюджети європейських університетів продовжують залишатися "чорними скринями", Європейська Комісія та Європейська асоаціація університетів намагаються спонукати їх до повної ідентифікації та упрозорення своїх видатків.
Як зазначила у лютому цього року Віце-президент Європейської асоціації університетів Кристина Улленіус, "лише інституції, які чітко знають вартість своєї діяльності та своїх проектів, можуть зрозуміти, чи вони життєздатні з фінансової точки зору".Саме за моделлю повної прозорості витрат послуговуються
Європейські рамкові програми з підтримки наукових досліджень та технологічного розвитку. Саме досвід Європейських рамкових програм деякі університети використовують як приклад побудови нової моделі власного стратегічного менеджменту.
Європейська асоціація університетів називає такі переваги моделі повної калькуляції та прозорості видатків:
- більша прозорість і зрозумілість кошторисів університету для держави, інвесторів та тих, хто навчається в університеті;
- ефективніший внутрішній розподіл ресурсів;
- зростання цікавості іноземних інвесторів до навчальних закладів;
- збільшення довіри у взаєминах між державними органами та університетом.
Втім, на думку Асоціації, існують внутрішні та зовнішні перепони для впровадження системи повної калькуляції витрат у навчальних закладах Європи. Внутрішня перепона – це небажання університетського керівництва робити прозорішою систему економічного менеджменту і відтак збільшувати свою відповідальність за фінансову організацію освітньої структури.
Зовнішніми бар’єрами є брак університетської автономії, складнощі правового характеру та нестача довіри між навчальними закладами та державними фінансовими фондами.
Окрім того, впровадження нової моделі стратегічного університетського менеджменту вимагає збільшення обсягів зовнішнього фінансування освітнього сектору.
На думку єврокомісара у справах освіти Яна Фіґеля, країни Євросоюзу мають вкладати до вищої освіти мінімум 2% свого ВВП.
На сьогодні ж середній для 27 країн Євросоюзу показник витрат на вищу освіту – лише 1.13 відсотка ВВП.
Джерела:
.gif)
