10.06.2009
Микола Федорець, голова Асоціації педагогів Молдови «Інноваційна школа», більше 30 років пропрацював у галузі доуніверситетської освіти та педагогічного менеджменту – учителем та директором кишинівської середньої школи, завідувачем районним відділом народної освіти, доцентом кафедри наукових основ управління школою Кишинівського педуніверситету, проректором з наукової роботи Білгородського обласного інституту підвищення кваліфікації вчителів, директором департаменту Академії державного управління при президенті Молдови. 1999 року він створив та очолив Авторський ліцейський комплекс «Інтелігентність», маючи на меті впровадження сучасних підходів до середньої освіти на пострадянському просторі. Про унікальні особливості такого навчального комплексу – аналітичний матеріал «Європейського освітнього порталу».
1999 року педагог із багаторічним стажем Микола Федорець створив у Кишиневі Авторський ліцейський комплекс (АЛК) «Інтелігентність». Заклад був створений як муніципальне підприємство у три етапи – новий заклад типу «дитсадок-школа», гімназія та ліцей. Одна з перших авторських освітніх установ у Молдові, АЛК успішно працював протягом 5 років. 2005 року в АЛК навчалося більше 750 школярів, і на навчання до нього масово переходили школярі з престижних приватних шкіл та державних ліцеїв. Адже з третього року навчання предмети викладалися тут двома мовами, а з п’ятого – трьома. До того ж, АЛК працював у режимі напівпансионату, а навчання було особистісно-орієнтованим. Статистика свідчила, що відсутність учнів з причин хвороби чи інших поважних причин була в АЛК вдвічі нижчою, аніж у сусідніх школах.
Втім, того ж року, за рішенням Міністерства фінансів Молдови, АЛК було перетворено з муніципального підприємства на асоціацію. Таким чином, АЛК припинив існування в якості повноцінного освітнього закладу. Сьогодні асоціація «Інтелігентність» продовжує працювати, однак Микола Федорець та декотрі з його колег на знак спротиву відмовилися брати участь у її роботі. Доктор педагогіки Федорець навіть відмовився від молдовського громадянства, мотивуючи своє рішення тим, що керівництву цієї країни немає справи до майбутнього власних дітей. Сьогодні він розповсюджує інформацію про власну авторську концепцію на території України. І знаходить багато позитивних відгуків.
Авторську освітню концепцію пан Федорець розробив у відповідь на чисельні звернення батьків, котрі не могли відшукати для своїх дітей освітнього закладу європейського рівня. «Безумовно, в пострадянських містах та навіть селах працюють освітні заклади із доволі високим рівнем і талановитими вчителями, однак більшість із них страшенно відстали від часу з точки зору європейських норм та стандартів освіти, хоча й не визнають цього», - говорить Микола Федорець.
Йому вдалося окреслити основні риси нової школи ХХІ століття у контексті стрімкого розвитку інформаційного суспільства. Вони базуються на сучасній особистісно-орієнтованій освітній концепції. Найголовніші пріоритети елітарної школи нового типу - це індивідуалізоване навчання із викладанням предметів різними мовами, а також формування зразкової функціональної грамотності та вільного володіння сучасними інформаційними технологіями. Не менш важливими виявляються вимоги як мінімум удвічі скоротити чисельність дітей у класах та забезпечити ефективний моніторинг освітнього процесу.
Без сумніву, побудувати подібний освітній заклад на пострадянському просторі вкрай складно. А тому Микола Федорець окреслив сім базових кроків, котрі необхідно здійснити на шляху до створення АЛК.
Отже, починати потрібно із моніторингу індивідуальних особливостей кожного учня та середовища, у якому він виховується. Адже глибокої обізнаності педагогів вимагає сама концепція особистісно-орієнтованого навчання. До цієї роботи мають підключитися психологічна служба (із розрахунку – один кваліфікований психолог на 150-200 учнів) та медико-психолого-педагогічний консиліум. Освітній процес має плануватися у відповідності до даних, отриманих в процесі моніторингу.
Інформацію про фізичний, психічний, інтелектуальний та емоційний розвиток кожної дитини заносять у спеціальну психолого-педагогічну карту, котра і буде путівником педагогів у навчанні кожної конкретної дитини. Окрім цього, такі карти дозволять педагогам виявити обдарованих дітей і сформувати для них індивідуальні програми навчання та розвитку. Цей перший крок передбачає також встановлення тісного контакту і співробітництва з батьками учнів, за допомогою проведення індивідуальних медичних, психологічних та педагогічних консультацій.
На другому етапі належить створити освітнє середовище нового зразка. Воно передбачає використання гнучких, індивідуалізованих програм та завдань, а також розподілення учнів у процесі занять на пари, команди, або різнорівневі групи під керівництвом двох педагогів. Микола Федорець наполягає на використанні активних форм навчання, із залученням елементів вирішення винахідницьких задач. Він планує також систематичне проведення інтегрованих уроків – виразних, емоційних, побудованих на елементах театру. Важливою є також організація сфери вільного спілкування нерідними мовами.
Автор концепції наполягає на тому, що багате та різноманітне освітнє середовище є головною цінністю АЛК. Він упевнений, що саме воно допоможе стимулювати розкриття індивідуальних схильностей та здібностей учня і вплине не лише на формування професійної компетентності та загальної культури педагогів, а й на освітньо-культурний рівень усієї сім’ї учня.
Третій крок на шляху створення авторського ліцейського комплексу передбачає системну роботу зі зниження шкідливого впливу навчання на здоров’ я учнів. «Вчені вже довели, що навчання перетворилося на головний фактор, котрий руйнує здоров’я дітей, підлітків та юнаків, що живуть на пострадянському просторі. Однак вчителі та керівники освітніх установ ніяк не реагують на цю тенденцію. Практика свідчить, що й більшість батьків не уявляє собі масштабів шкідливості освітніх закладів для дітей», - пояснює автор концепції.
Тому АЛК від початку замислювався як заклад із яскраво вираженим валеологічним (орієнтованим на здоров’я і здоровий спосіб життя) характером. Педагогічному складу АЛК належить вести боротьбу із головними факторами, що руйнують здоров’я учнів, - хронічною гіподинамією, кисневим та сонячним голодуванням, дидактогенією (негативним психічним станом учня, викликаним відсутністю такту з боку викладача), зниженням зору, неврозами, сколіозом, невірно організованим режимом дня та поганим харчуванням.
У ліцейському комплексі створено медичну службу (із розрахунку один лікар-педіатр і одна медсестра на 200-250 учнів), а педагоги матимуть опанувати технології проведення уроків, що не шкодять здоров’ю учнів із профілактикою втомлюваності мозку, створенням гарного психологічного мікроклімату та забезпеченням високої рухової активності учнів. Для усіх учнів першого класу, а також для всіх послаблених учнів другого-четвертого класів (за рекомендаціями лікаря) організовано денний сон. Навіть меблі у нову школу Микола Федорець прагне закуповувати особливі – валеологічні.
Четвертою запорукою успішної роботи АЛК автор вважає забезпечення наслідуваності у вихованні, навчанні та розвиткові учнів. Забезпечувати її Микола Федорець пропонує як за допомогою традиційних, так і авторських методик. Він прагне вибудовувати продуктивну наслідуваність за двома векторами – «горизонтальним» та «вертикальним». «Горизонтальна» технологія наслідуваності полягає у систематичному обміні значущою інформацією про учня між викладачами, психологами, лікарями та батьками із метою формування єдиного підходу до нього з боку усіх дорослих. «Вертикальна» ж полягає у спільній роботі із дошкільнятами вихователя підготовчої групи дитсадка та майбутнього вчителя першого класу (створення педагогічного дуету) протягом одного року, а також у послідовному викладанні як мінімум трьох мов протягом всього періоду навчання – від початкових класів аж до отримання бакалаврського ступеня.
Тримовність у новітній школі голова Асоціації педагогів Молдови вважає окремим, п’ятим, етапом у реалізації концепції та критерієм модернізації пострадянської школи взагалі. «В умовах інформаційного суспільства мешканець Об’єднаної Європи не може вважатися освіченим, якщо він не володіє, як мінімум, ще двома мовами, окрім рідної. Однак пострадянські школи, ба навіть ліцеї та гімназії, не забезпечують учням належного володіння нерідними мовами на європейському рівні, а тому батькам доводиться витрачати немалі кошти на додаткове вивчення дітьми іноземних мов. За роки незалежності в Україні ця проблема лише загострилася – попит на вивчення іноземних мов значно перевищив можливості державних освітніх закладів, що зробило цей освітній напрямок напівтіньовим та надзвичайно корумпованим», - говорить пан Федорець.
Тому реалізовувати принцип тримовності треба з дитсадка. Адже вивчення рідної мови має випереджати вивчення іноземних мов не більше, ніж на 2-3 роки. Етапи, методи та технології вивчення іноземних мов мають бути аналогічними тим, котрі застосовуються для оволодіння рідною мовою: із формуванням відповідного середовища вільного спілкування та паралельним вивченням історії та культури відповідних країн. Микола Федорець переконаний, що технології вивчення нерідних мов мають бути різноманітними та привабливими для дітей – необхідно застосовувати як інтегровані заняття з музикою, театром, фізкультурою, так і створення білінгвістичного середовища у сім’ях учнів.
Шостим критерієм успішності авторського ліцейського комплексу є формування здатності учнів до ціложиттєвого навчання. Для цього автор концепції пропонує формувати в учнів загальні, надпредметні уміння. Серед них – вміння рефлексувати над власною діяльністю (оцінити себе «збоку»), майстерно володіти «сліпим» методом письма на клавіатурі персонального комп’ютера, виконувати завдання у нестандартних формах, використовувати принципи тайм-менеджменту.
І останньою за переліком, але не за значущістю, умовою запропонованої концепції її автор вважає підвищення професійної кваліфікації педагогів. Для школи нового типу Микола Федорець розробив внутрішню систему підвищення кваліфікації та мотивації педагогічного персоналу на трьох рівнях – науково-теоретичному та методико-технологічному (з того предмету, котрий педагог викладає), на рівні «навколопедагогічних» наук (від валеології та психоаналізу до тайм-менеджменту і соціоніки) і рівні виховання загальної інтелігентності педагогів.
Таким чином, педагогічна концепція М. Федорця, особистісно-орієнтована, спрямована на багатомовність і ціложиттєве навчання, враховує основні європейські освітні стандарти. Втілення цього проекту в життя саме в Україні допомогло б суттєво підвищити рівень абітурієнтів і сформувати нове покоління учнів, здатне адекватно реагувати на сучасні виклики «суспільства знань».
Марина Бердичевська, спеціально для «Європейського освітнього порталу»
|
.gif)
