27.10.2008
Колишній державний секретар міністерства закордонних справ Словаччини, 1998 року Фіґель став головою переговорної групи, що вела Словаччину до членства в ЄС.
Ставши одним із найцікавіших словацьких політиків, після вступу цієї східноєвропейської країни до Європейського Союзу (2004), Ян Фіґель одразу ж здобув портфель словацького представника у Колегії Європейських Комісарів.
Від травня до листопада 2004 року Фіґель відповідав за питання підприємництва та інформаційного суспільства. А від листопада 2004 року донині він почав займатися питаннями освіти, навчання, культури та молоді.
Європейський освітній портал скористався з можливості взяти інтерв’ю у Комісара, аби передусім запитати його про особливості нової програми Erasmus Mundus-2.
Пане Комісаре, у 2009 році стартує нова версія «Erasmus-Mundus». Що змінилось у цій програмі?
Діяльність «Erasmus-Mundus» протягом кількох років була дуже успішною. Те, що ми пропонуємо зараз, порівняно із попередньою версією програми – це, з одного боку, послідовність, а з другого – певні інновації.
Слово „послідовність” тут означає, що ми й надалі є відкритими для студентів із країн, які не входять до ЄС. Ми підтримуємо та розвиваємо найвищі результати у навчанні і підтримуємо консорціуми університетів, нові навчальні програми та партнерські стосунки між університетами ЄС і третіх країн.
„Інноваційний” елемент нової програми полягає в тому, що ми збираємося нині відкрити цю програму не лише для магістрів, а й для бакалаврів і докторантів.
Ми хочемо підтримати мобільність студентів в обох напрямках, тобто як для навчання українських студентів у країнах ЄС, так і для навчання студентів університетів Євросоюзу в Україні та інших країнах-партнерах.
Звичайно, це спричинить значні зміни в бюджеті. Скажімо, минула програма, розрахована на п’ять років, передбачала фінансування в розмірі 230 мільйонів євро, зараз ми маємо 960 мільйонів євро для наступних п’яти років.
Пане Комісаре, створення нових PhD-програм європейського типу замість застарілої радянської аспірантури – одне з найбільших випробувань для української освіти. Чи планує Комісія фінансово підтримувати інноваційні PhD-програми в Україні (наприклад, через програму «Erasmus-Mundus»)?
Для забезпечення PhD-програм в українських університетах існують дві програми. Крім «Erasmus-Mundus», є TEMPUS, що служить для просування засад Болонської системи. TEMPUS - це програма, яка підтримує партнерські консорціуми та мережі між університетами, але також допомагає модернізувати навчальні плани, тобто зміст освіти. Я просив віце-прем’єр-міністра України, а також міністра освіти підтримати програму TEMPUS на державному рівні і вони пообіцяли незабаром відкрити офіс програми в Україні, який зможе допомогти інституціям, що беруть участь у програмі TEMPUS. Тож, відповідаючи на Ваше питання: так, українські університети можуть використовувати можливості програми Erasmus-Mundus для створення PhD-програм, але також вони можуть використовувати можливості програми TEMPUS.
Erasmus-Mundus – досить успішна програма. Чи планує Комісія подібним чином розширити й інші освітні програми ЄС (Socrates, Leonardo da Vinci, програму професійного навчання)? Чи існує якийсь інший шлях розширити освітню політику ЄС щодо третіх країн (зокрема щодо України)?
Я був радий дізнатися, що Україна зараз прогресує у сфері професійної освіти та професійного навчання. Це допомагає Україні бути більш сумісною з ЄС, адже, як ви знаєте, у 2002 році ЄС започаткував так званий "Копенгагенський процес", який надає набагато більше динаміки сфері професійного навчання.
Якщо говорити суто в термінах правової основи, то програми Leonardo da Vinci, Comenius, Grundtvig та Erasmus (тут йдеться не про Erasmus-Mundus, відкритий для країн з-поза меж ЄС, а про вихідну програму Erasmus, відкриту тільки для країн ЄС - ред.) є частинами освітньої програми, що діє тільки в межах ЄС. Але якщо країни з-поза меж ЄС хочуть брати участь у цих програмах, вони можуть висловити відповідне бажання, після чого ми шукатимемо можливості у двосторонніх механізмах співпраці, як забезпечити участь цих країн у відповідних проектах.
Наприклад, зараз існує спеціальний пілотний проект у рамках програми Jean Monnet - пілотне поширення цієї програми на Україну. Програма Jean Monnet розвивається у рамках Програми ціложиттєвого навчання (Lifelong learning program, тобто внутрішньої рамкової освітньої програми ЄС - ред.), орієнтована на європейські студії. Вона є особливо популярною в Західній Європі, але водночас представлена на п’ятьох континентах. Поширення цієї програми на інші країни засвідчує гнучкість ЄС та його готовність адаптуватися до потреб країн-партнерів.
Наприклад, у листопаді ми запускаємо нову програму Comenius-Regio, яка забезпечуватиме мобільність учнів середніх шкіл усередині ЄС. За певний час, коли ми набудемо відповідного досвіду, я думаю, ми зможемо запросити до цієї програми і країни з-поза меж ЄС. Але наголошую, що будь-яке подібне розширення має адаптуватися до конкретних потреб країн-партнерів.
Пане Комісаре, нова угода про асоціацію між Україною та ЄС забезпечить Україні можливість брати учать в деяких програмах та агенціях ЄС. Чи будуть серед них освітні програми?
Угода передбачає тісну співпрацю й партнерство між Україною та ЄС. Узгоджено також можливість конкретнішої та сильнішої участі, що буде закріплено у двосторонній угоді. У цьому плані ми готові до розгляду нових проектів і готові забезпечити їхнє фінансування. Якщо країна планує долучитися до тієї чи іншої програми, вона має розпочати переговори з Євросоюзом і домовитися про співпрацю, і після того використати частину європейських ресурсів для фінансування такої співпраці. Перевага країн-партнерів на кшталт України полягає в тому, що вони зможуть отримувати додаткове фінансування з європейських грошей: наприклад, якщо ми домовляємося про спільну реалізацію тієї чи іншої програми, ЄС може заплатити свою частину, і навіть певний обсяг тих коштів, які матиме заплатити країна-партнер.
Дуже дякую, пане Комісаре, за інтерв'ю.
Розмову вів Володимир Єрмоленко.
Ми щиро вдячні Представництву Європейської Комісії в Україні і особисто прес-секретареві Представництва Давіду Стуліку, за допомогу в організації інтерв’ю.
|
.gif)
