Тестування проти корупції
Власне тестування, як інструмент оцінювання знань школярів, потроху впроваджувалося в українській середній школі, ще починаючи з 1994 року. А коли 1999 року посаду міністра освіти та науки обійняв Василь Кремінь, реформування системи середньої освіти з метою наблизити її до європейського стандарту лише набирало обертів. 2001 року Кремінь запровадив 12-тибальну систему оцінювання знань учнів замість старої-доброї п’ятибальної, і спочатку це викликало потужну агресію як вчителів, так і батьків. Лише сьогодні багато хто з вчителів визнає, що така система дозволяє виокремлювати і стимулювати до навчання особливо обдарованих дітей, а відтак запобігає використанню радянського принципу «зрівняйлівки». Того самого року міністр зміцнив введену ще в середині 90-х років модульну систему уроків проміжним тестуванням. Тому просто безглуздо стверджувати (як все ще роблять деякі освітяни), що нинішні випускники шкіл майже не знайомі з системою тестового оцінювання їхніх знань.
Сам експеримент із запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) Кремінь почав у 2002-2003 роках, маючи твердий намір за кілька років зробити його обов’язковим. Тоді ж він ініціював поступовий перехід усіх вищих навчальних закладів на кредитно-модульну систему навчання із поточним та підсумковим тестуванням, наступаючи по всіх фронтах на пострадянську систему освіти, котра до цього часу влаштовує саме слабких абітурієнтів, студентів та викладачів.
Кошти на тренінги для педагогів, створення Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та його регіональних філій, а також пробні тестування старшокласників у перші роки експерименту виділяв Міжнародний фонд «Відродження». Нарешті, у липні 2005 року президент Віктор Ющенко підписав Наказ «Про невідкладні заходи забезпечення функціонування і розвитку освіти в Україні», згідно якого середня школа до кінця 2006 року мала здійснити повний перехід на систему незалежного тестування своїх випускників як процедуру вступу до вищих навчальних закладів.
Новий міністр Станіслав Ніколаєнко виявив себе відданим адептом нової системи, однак вкластися у визначені президентом терміни йому не вдалося. Ще два роки знадобилося МОН для апробації системи. І навіть минулого року результати експерименту не були надто обнадійливими – із 125 тисяч старшокласників, котрі добровільно проходили незалежне тестування, 40% не набрали прохідного балу, а декотрі взагалі здавали незаповнені екзаменаційні бланки. До того ж, більшість ВНЗ відмовлялися зараховувати абітурієнтів до своїх лав на підставі зароблених ними на незалежному тестуванні балів.
Однак цього року міністру освіти та науки Івану Вакарчуку вдалося майже неможливе – 22 квітня, коли старшокласники пішли до центрів зовнішнього незалежного тестування демонструвати свої знання з української мови, вся країна дізналася, що шляху назад уже немає: Кабінет міністрів зобов’язав всі ВНЗ країни приймати абітурієнтів виключно за результатами ЗНО. Незважаючи на загальну нервозність процесу та потужну протидію парламентської опозиції, результат реформи перевищив сподівання її ініціаторів. За даними керівника УЦОЯО Ігоря Лікарчука, лише 8-9% випускників шкіл не подолали прохідного бар’єру, а з математики цей показник склав тільки 5%, 50% абітурієнтів продемонстрували результат вищий за середній, а 70% з них підтвердили набраними на тестуванні балами власні шкільні оцінки.
Така статистика справді дає підстави для оптимізму, однак тотальний запуск системи одразу ж виявив безліч її недоліків. По-перше, на підготовку школярів до випускного тестування в уніфікованій Міністерством програмі не виділено жодної навчальної години. Багато хто з вчителів на власний острах та ризик були вимушені просто не викладати школярам деяких передбачених загальною програмою тем, аби дати їм можливість повторювати ті теми, котрі обов’язково мають бути включені до тестових завдань. Приміром, тести з української мови багато уваги приділяють фонетиці, а її вивчають у 9-му класі, а тестові завдання з історії України містять у собі весь матеріал, котрий учні вивчали з 6-го по 11-й класи. У зв’язку з цим спеціалісти з УЦОЯО пропонують сьогодні переглянути терміни завершення навчального року для 11-тикласників – аби лишити їм час на підготовку дло ЗНО. Крім того, Ігор Лікарчук обіцяє наступного року уніфікувати перелік вступних іспитів до вітчизняних університетів, щоби старшокласникам довелося писати тести лише з декількох предметів.
По-друге, учні, вчителі та навіть університетські викладачі свідчать про те, що більшість тестових завдань були надто складними – майже кожне з них формулювалося таким чином, що вірними здавалися дві та більше відповідей. Таким чином, багатьом фахівцям, зокрема біологам та економістам, здалося, що головне завдання цих тестів – не перевірити рівень ерудиції та вміння школяра мислити, а скоріше збити його з пантелику. Крім того, повальне тестування розкрило одну з виразок шкільної освіти в Україні – дуже низьку якість підручників (іншими словами, безліч помилок у них). Адже більшість школярів ще й сьогодні навчається за підручниками, надрукованими в 2001-2002 роках, та й складають їх зазвичай функціонери, що не є глибокими фахівцями з конкретної дисципліни. Відтак, саме працівники ВНЗ визнають сьогодні за необхідне провести серйозні наукові дослідження методів складання тестових завдань.
По-третє, більшість ректорів вітчизняних ВНЗ до останнього не хотіли змиритися із повним переходом на систему ЗНО – адже для них тотальне тестування абітурієнтів означає втрату не тільки «телефонного права», а й розгалуженої системи довузівської підготовки. Як свідчить директор Київського ліцею бізнесу та член ради Асоціації керівників шкіл України Людмила Паращенко, цього року ректорське лоббі виявилося все ще потужним, і саме під його впливом було встановлено настільки низкий прохідний бал – 124 з 200. Адже університетські співробітники всерйоз побоювалися, що не наберуть необхідної кількості першокурсників. Втім, їхні побоювання виявилися марними – школярі продемонстрували настільки високий результат, що в деяких випадках доводилося створювати додаткові місця на бюджетних факультетах, аби зарахувати тих, хто набрав не менше своїх конкурентів, але пізніше за них подав документи до ВНЗ.
Водночас беззастережне поширення системи незалежного зовнішнього тестування на вступний процес до всіх українських університетів може мати негативні наслідки для тих із них, що виробили власні ефективні методи боротьби проти корупції при вступі. Приміром, під загрозою опинилися знамениті вступні тести Києво-Могилянської академії, які протягом останніх 15-и років засвідчили себе як ефективний спосіб справедливої оцінки підготовленості та здібностей абітурієнта, і головне - як шлях до мінімізації можливостей корупції та підкупу при проходженні вступних іспитів. Ліквідація цієї новаторської методики та перехід на загальнонаціональну систему вступу за результатами зовнішнього тестування може виявитися кроком назад для цього університету, який від самого початку був в авангарді руху до чесної та некорумпованої системи оцінювання.
Буде складно
В цілому ж, випускне і одночасно вступне незалежне тестування одинадцятикласників протягом декількох наступних років все ще викликатиме значний спротив суспільства, оскільки має зламати ціннісні орієнтири всіх без виключення учасників процесу. Шкільним вчителям доведеться бути більш чесними, оцінюючи здібності учнів протягом навчального року і не «підтягуючи» слабких до сильних, аби продемонструвати первіряючим органам картину «загальної успішності» школярів. Старшокласників, котрі дійсно хочуть вступити до ВНЗ, а не до ПТУ чи технікуму, тестування поступово привчить до впевненості в тому, що знання не можна купити. А керівники вітчизняних ВНЗ будуть вимушені зараховувати до своїх лав абітурієнтів, знання яких оцінила незалежна від впливу людського фактору система.
Втім, уже сьогодні відслідковується цілий прошарок вчителів та викладачів, котрі є щирими прихильниками ЗНО, розуміючи його лікувальний ефект для суспільства в цілому. Серед них – голова координаційної ради Асоціації лідерів освіти України, консультант з удосконалення навчального процесуДиректорату програм розвитку освітиМОН, заслужений учитель УкраїниВіктор Громовий. «Зовнішнє тестування має дати реальну оцінку результатів пізнавальної активності самого учня. Адже є очевидна неприродність в тому, що вчитель, який навчає учнів, сам і оцінює результати цього навчання.Ніхто ж не дає такого права, наприклад, тренеру якогось спортсмена. Одного разу до мене як до директора гімназії прийшли батьки, які вимагали особливого ставлення до їхньої дитини на підставі того, що вони – далекі родичі пролетарського поета Дем’яна Бєдного. У мене була учениця, яка напередодні випускних іспитів заради того, щоб її пожаліли, симулювала вагітність. Тепер, з появою зовнішнього тестування, доведеться забути про такі фокуси і почати звикати до чесної гри», – вважає заслужений учитель.
Змінили своє ставлення до ЗНО і ректори ВНЗ. Про це свідчить заступник директора УЦОЯО Вадим Карандій. «Ставлення ректорів до ЗНО до тестування і після змінилося кардинально. Бесіди з ними сьогодні переконали мене в тому, що результатами тестування вони дуже задоволені, оскільки контингент першокурсників виявився як ніколи раніше рівним, тобто всі студенти демонструють приблизно однаковий рівень знань та мотивації до навчання. Отже, незаангажоване рейтингування випускників шкіл все ж виявило свою ефективність», – підсумовує пан Карандій.
.gif)
