10.06.2008
Британська рада (British Council) уклала науковий профіль України. Тут наводимо резюме основних положень профілю.
Як відомо, українська наукова інфраструктура сформувалася за радянських часів. При цьому українські науково-технічні організації відігравали значну роль у науково-дослідній та інноваційній роботі всього Радянського Союзу. На Українську РСР припадало, за різними підрахунками, від 13 до 15 відсотків науково-технічного потенціалу країни. У деяких галузях, таких, як електрозварювання, виготовлення нових матеріалів,транспортна авіація та спеціалізоване програмне забезпечення, Україна була лідером.
Одначе більшість радянських українських науковців не підтримувала контакту з провідними західними науковцями та науковими структурами, що призводило до переоцінки власних досягнень у науковій сфері. Соціологічне дослідження, проведене на початку 1990-х, засвідчує переконаність більшості українських вчених (більше 90 % опитаних) в тому, що рівень розвитку вітчизняної науки високий і відповідає західним стандартам. У той же час лише 1 із 10 українських науковців мав публікації за кордоном і лише 3 зі 100 науковців мали певний індекс цитування своїх робіт в авторитетних міжнародних виданнях.
Глибока економічна криза дев’яностих років позначилася також і на стані українських науково-дослідних інституцій. Окремі вчені та групи вчених працюють на закордонні грантові проекти; значна кількість вчених віком від 30 до 40 років емігрує чи змінює фах.
Структурні зміни в українській економіці цього часу також не сприяють технологічному зростанню та інноваціям: зменшуються обсяги високотехнологічного виробництва, натомість зростають обсяги паливодобувної та металургійної промисловості. Країна скеровує зусилля не на розробку та впровадження власних технологій, а на імпорт та адаптацію зарубіжних аналогів, що суттєво знижує інноваційну активність та загальний рівень роботи українських наукових інституцій.
Економічне зростання країни у 2000 – 2002 роках стабілізувало науково-дослідну роботу (зростання кількості вчених, збільшення фінансування наукових досліджень), проте ще зарано говорити про подолання кризи, адже реформи потребує сама наукова система української держави.
Повний текст документу можна знайти тут:
http://uascientist.ning.com/profiles/blog/show?id=2031682%3ABlogPost%3A3003
|
.gif)
