Розсилка


Наші партнери

Свобода навчання та викладання

До недавнього часу в континентальній Європі можна було говорити про домінування так званої Гумбольдтівської моделі університету.
Модель, що сходить до Берлінського університету, що його заснував 1809 року знаменитий німецький філолог, історик та філософ Вільгельм фон Гумбольдт, будувалася на принципі двох свобод: Lehrfreiheit (свободи викладання) та Lernfreiheit (свободи навчання).
З боку викладача це передусім означало можливість автономно визначати те, що, на якій методологічній базі, в якому напрямі та на якому рівні він викладатиме.
З боку студента ця модель передбачала передусім свободу вибору дисциплін, семінарів та здатність студента автономно формувати свій навчальний план. Відповідно до гумбольдтівської моделі, студент міг вибирати семінари, які він хотів відвідувати і навіть до певного часу поєднувати у своєму навчальному плані абсолютно різні дисципліни: право та філософію, біологію та літературу.

Паралеллю до цієї Lehrfreiheit (свободи викладання) у гумбольдтівській системі освіти є Lernfreiheit - свобода навчання, тобто власне свобода студентського вибору. У сучасних європейських університетах студент, як правило, не має чіткого плану предметів. Він може вибирати ті семінари, у яких він зацікавлений; причому семінари можуть відвідуватися одним-двома студентами чи цілою сотнею.
Коріння акценту на свободі навчання (learning freedom), що його ставить Болонський процес,  можна шукати у гумбольдтівській моделі університету. Однак що відрізняє болонську реформу від гумбольдтівської – це певне послаблення Lehrfreiheit (свободи викладача) і про ще більше посилення Lernfreiheit – свободи студента.
Справді, у рамках Болонської системи серйозно підвищується автономія студента – зокрема географічна автономія.
До Болонської реформи студент міг формувати свій навчальний план між кількома університетами; ця практика була особливо поширена в Німеччині із її розмаїттям університетських містечок. Нині ж ця свобода формування свого плану долає межі окремої країни і поширюється на всю Європу. Завдяки гармонізації освітніх рівнів та системи взаємозаліку кредитів студент зможе формувати свою освіту між кількома університетами.

Див. також: Аналітика: викладач чи студент - хто має бути в центрі освітнього процесу?
Всі права застережено
Розробка і дизайн AIStudio
Використання матеріалів сайту можливе тільки за умов посилання на джерело. Проект виконує Центр міжкультурної комунікації НаУКМА та ГО “Молодіжний гуманітарний центр” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” і Національного університету "Києво-Могилянська академія". Міжнародний Фонд "Відродження" Національний університет "Києво-Могилянська академія"