Мобільність є одним із базових принципів сучасної європейської освітньої політики.
Її базова ідея полягає в тому, що в сучасному світі дедалі відкритіших кордонів освіта та знання стають транскордонним та транснаціональним явищем.
Навчання, стажування та дослідницька робота закордоном збагачує індивідуальний досвід людини, надає їй можливість дізнатися більше про інші моделі створення та поширення знань, дозволяє їй розширити мережу своїх контактів та свого спілкування, і дає їй змогу вивчити низку інших іноземних мов.
З одного боку, все це робить саму людину – студента, викладача, дослідника, працівника – конкурентоздатнішою на ринку праці. З другого боку, мобільність дозволяє самій освіті бути більш живою та відкритою до нових тенденцій, не ставати жертвою доґматизму та зміцнювати міжкультурну і міждисциплінарну комунікацію.
У грудні 2007 року, пропонуючи своє бачення наступного розвитку „Лісабонської стратегії ЄС” (стратегії стимулювання рівня економічного зростання та зайнятості у Союзі), Європейська Комісія зазначила, що „навчання закордоном може стати важливим стимулом для особистісного розвитку та поліпшення мовних навичок”, і за певний час воно має стати „стандартним елементом університетської освіти”.
Фактично, це означає, що навчання протягом кількох семестрів чи навіть років закордоном поступово стає неодмінним елементом університетської освіти студента.
Для забезпечення освітньої мобільності у ЄС було засновано низку спеціальних програм, кожна з яких має багатомільйонні бюджети.
Найвідомішою з них є програма Erasmus, названа на честь ренесансного нідерландського філософа Еразма Ротердамського – одного з творців нової європейської моделі вченості.
Програма, по суті, є механізмом студентських та академічних обмінів між різними країнами ЄС. За 20 років її існування її можливостями скористалися понад 1,7 мільйонів європейців
Для українських студентів та викладачів цікавішою є „донька” програми Erasmus – так звана Erasmus-Mundus („Еразм-Світ”). Erasmus-Mundusтакож створює умови для студентських та академічних обмінів, але вже не всередині ЄС, а між державами Євросоюзу та країнами з-поза його меж (зокрема Україною).
.gif)
