10.09.2009
Наприкінці минулого року Фонд Віктора Пінчука, не зважаючи на кризу, запустив новий освітній проект, абсолютно не схожий на інші, - «Всесвітні студії». Він дозволить талановитим та цілеспрямованим українським студентам, що прагнуть розбудовувати аграрний та екологічний, законотворчий та управлінський сектори на батьківщині, отримати додаткову кваліфікацію у найпрестижніших університетах світу – і повернутися додому.
У пошуках майбутньої еліти
«Всесвітні студії» - третій за рахунком амбітний освітній проект Фонду Пінчука. Перші два – проект «Завтра.UA»та «Аспен-Україна» продемонстрували успішність, яка здивувала навіть їхніх ініціаторів.
Перший має на меті відбирати найталановитіших студентів третього-п’ятого курсів з усіх без винятку ВНЗ України, аби матеріально підтримати їхнє прагнення по-справжньому займатися науками (через оплату участі таких студентів у міжнародних конференціях, фінансування публікації їхніх статей у міжнародних наукових виданнях та виплату щомісячної стипендії) і заохотити цих амбітних молодих людей займатися соціально важливими проектами й формувати активну громадянську позицію на батьківщині.
Попри очевидну необхідність працювати над поглибленням ефекту від проекту, молоді люди підтвердили найкращі сподівання Фонду – вони дійсно спраглі соціально важливої громадянської активності. За три роки їм вдалося реалізувати декілька дуже цікавих діяльностей – і волонтерську допомогу заповідникам та музеям України (котрим катастрофічно не вистачає працівників), і просвітницьку допомогу дітям-сиротам з 11-ти дитбудинків України (аби заохотити таких дітей вступати не до ПТУ, а до ВНЗ), і проект з підвищення якості роботи Малої академії наук, і літню аграрну школу.
Нещодавно завершився третій конкурс програми «Завтра.UA», і організатори збираються поглиблювати та розширювати параметри конкурсу, надзавданням якого, за словами віце-президента Фонду з освіти Валерія Вакарюка, є підвищення якості майбутньої української еліти.
Таке саме надзавдання має і другий освітній проект Фонду – проект «Аспен Україна», пересаджений на український ґрунт досвід Аспенського інституту (штат Колорадо, США), де з 50-х років минулого століття по кілька разів на рік топ-менеджери та топ-управлінці беруть участь у різних семінарах, розроблених для того, аби систематично розширювати їхні кар’єрні та особистісні обрії. Минулого року Фонд Віктора Пінчука запустив в Україні один з найкращих семінарів аспенського зразка під назвою «Відповідальне лідерство», суть котрого полягає в тому, що 22-25 людей віком від 30 до 55 років, які мають за плечима конкретний епізод життєвого та кар’єрного успіху, вивозять подалі від їхніх офісів та домівок, саджають за круглий стіл та пропонують протягом п’яти днів обговорювати прочитані перед тим фрагменти з текстів Фукідіда, Арістотеля, Томаса Гоббса, П’єра-Жозефа Прудона, Жан-Жака Руссо, Вацлава Гавела та Федора Достоєвського, котрі стосуються одвічних людських цінностей - понять свободи, справедливості, власності та відповідальності лідерів у будь-яку епоху. Вечорами учасники семінару працюють над театральною постановкою трагедії Софокла «Антігона», і така діяльність має підштовхнути їх до глибинного відчуття обговорюваних за круглим столом традиційних істин.
В рамках проекту «Аспен-Україна» вже проведено два семінари, котрі дали непередбачуваний у своїй блискучості ефект – дві групи не просто не розпалися по закінченні семінару, але й тепер самотужки організовують регулярні зустрічі – аби знову й знову розширювати власні обрії під час спільного перегляду кінофільмів та обговорень класичних та сучасних філософських, політичних, соціологічних, історичних, економічних текстів.
Живи локально – міркуй глобально
Проект «Всесвітні студії» також має на меті розширення обріїв прийдешньої еліти – тих людей, котрим нині від 25 до 30 років, і котрі через 5-10-15 років будуть розбудовувати конкретні сектори вітчизняної економіки. Саме від ідеї забезпечити ці сектори національною мережею висококваліфікованих спеціалістів, що отримають фах та коло зв’язків у найсильніших ВНЗ світу і повернуться в Україну, й відштовхувалися спеціалісти Фонду, замислюючи цей проект. Як і у всіх освітніх проектах Фонду, акцент робиться не на абстрактній підтримці інституцій, а на адресній матеріальній допомозі відібраним за конкурсом молодим, цілеспрямованим, активним громадянам України.
Вони мають бажання підвищити власну кваліфікацію – а Фонд має на меті розбудувати ключові галузі економіки, що відчувають найбільш гостру потребу у професіоналах, котрих навчили своєї справи у провідних університетах та наукових центрах світу – у сучасних лабораторіях, на сучасному обладнанні, котрі набули міцних зв’язків із закордонними колегами. Директор міжнародних проектів Фонду Ольга Белькова розуміє величезну небезпеку такого проекту – адже, надаючи молодим, талановитим та амбітним громадянам України можливість порівняти рівень навчання й технологій в Україні та за кордоном, Фонд ризикує підсилити феномен «вимивання мізків» з країни. Саме тому проект «Всесвітні студії» зосереджено на студентах, що навчаються за чотирма спеціальностями – аграріях, екологах, правниках та державних управлінцях, а не на математиках чи фізиках, потребу у яких постійно відчувають європейські та американські наукові центри та комерційні установи.
«Якщо ми боятимемось постійного “вимивання мізків”, ми не будемо розвиватись.Українські ВНЗ відстали нині від закордонних на 20-30 років. У Китаї теж бояться, що їхні студенти не повернуться, як і в Казахстані, але ці країни щорічно спрямовують за кордон біля 1 500 студентів, і більшість з них повертаються до своїх країн. Адже навіть людина, яка отримала MBA у дуже гарній бізнес-школі й залишилась працювати в США — одна із тисячі таких самих випускників, а тут вона - унікальна, має унікальні можливості та потенціал. Тому ми обирали ті галузі, які, по-перше, мають потенціал в Україні, і по-друге, можуть бути трансформовані за допомогою людей, а не капіталовкладень. Аграрію, наприклад, непотрібна матеріальна база. Те, що йому потрібно і важливо — це його конкретна агрофірма», - розповідає Ольга Белькова.
Для старту Фонд планує спрямувати наступного року на магістерські програми закордонних університетів від 20 до 30 студентів. Вони мають можливість обирати один з 82 ВНЗ Європи, перелік яких у Фонді складали, спираючись на рейтинг 200 найкращих університетів світу, котрий щороку формують тижневий додаток до газети TheTimes, присвячений проблемам вищої освіти (The Times Higher Education) та компанія QS (Quacquarelli Symonds), що займається навчанням студентів за кордоном. Цей рейтинг складається на основі відгуків студентів та професорів різних ВНЗ. Серед 82 університетів – такі славетні, як Оксфорд та Кембридж, Паризька Ecole Normale Supérieure, Дублінський Trinity College, університети Болоньї, Афін, Барселони, Осло, Гельсінкі, Копенгагена, Бірмінгема, Единбурга, Базеля, Берна, Женеви, Лозанни та Цюріха. Втім, «Всесвітні студії» націлені на всі 200 кращих ВНЗ з відомого рейтингу, а тому планують спрямовувати українських студентів не лише до країн Європи, але й США, Австралії, країн Азії.
Однак, на відміну від багатьох інших освітніх програм, «Всесвітні студії» - це не просто конкурс, перемога у якому забезпечує гарантований вступ до магістратури закордонного ВНЗ. «Студент у нашому проекті- це самостійна людина, він має сам знайти університет і самотужки вступити на магістерську програму, а потім прийти до нас і довести, що для нього навчання саме у цьому університеті буде надзвичайно корисним, а також, що набута кваліфікація допоможе йому стати корисним для країни», - пояснює пані Белькова. Вона мотивує такий підхід до студентів тим, що справді мотивований студент зажадає сам десятки разів пересвідчитися в тому, що обрав саме той ВНЗ та саме ту програму, які йому потрібні. Адже Фонду потрібні такі студенти, що після повернення із закордонної магістратури як мінімум протягом п’яти років працюватимуть за набутим фахом, і отже розбудовуватимуть конкретний сектор вітчизняної економіки. Фонд збирається покривати переможцям конкурсу до 60% витрат на навчання за кордоном, сподіваючись, що таким чином компенсує студентам оплату за освіту, медичне страхування та необхідну навчальну літературу.
«В Україні багато людей із дипломами західних університетів, котрим вони просто не можуть знайти застосування. А ми не хочемо, щоб студенти, які поїхали до західного університету і навчались на факультеті державного управління, після повернення працювали у бізнес-структурах комерційними директорами. В такому випадку ми можемо зажадати повернення грошей, адже це – приватний капітал. Це – дуже велика інвестиція, а тому ми очікуємо, що студент, котрий просить нашої допомоги, виконає “домашнє завдання” на 10 балів з 10 можливих», - говорить директор міжнародних проектів Фонду. Вона сподівається, що люди, котрі всерйоз націлені на півтора-дворічне навчання за кордоном, зможуть отримати з інших джерел ще 40% потрібної суми. Тому кандидати можуть подавати заявку на грант до Фонду Віктора Пінчука лише після отримання повідомлення про зарахування їх до складу студентів магістерської програми закордонного університету.
Поки що проект «Всесвітні студії» розраховано на 5 найближчих років. Період від червня нинішнього року до березня наступного Фонд присвятить просвітницькій роботі – пояснюючи можливим кандидатам, який з ВНЗ може бути саме для них найкращим, які іспити та необхідні процедури вони мають пройти. «Ми закликаємо студентів реєструватися заздалегідь, і коли бачимо, що вони занижують свої можливості, наприклад, вступають до невеликого ВНЗ, маючи гарні результати з іспиту TOEFL, ми радимо їм змінити своє рішення. Адже є студенти, яким би я взагалі не рекомендувала їхати навчатись за кордон, а є такі, котрі після навчання за кордоном вирішать величезну кількість проблем в Україні. Таке навчання протягом двох років — це колосальна праця. Тому ми шукаємо яскравих особистостей, котрі на це здатні», - резюмує Ольга Белькова.
Марина Бердичевська, спеціально для «Європейського освітнього порталу»
|
.gif)
