11.12.2009
Європейська асоціація університетів оприлюднила попередні знахідки проекту EUDIS (European Universities Diversifying Income Streams, Диверсифікація джерел прибутку в європейських університетах). Цей проект стартував майже відразу після публікації результатів дослідження Асоціації «Фінансово життєздатні університети. На шляху до повної прозорості витрат» (Financially sustainable universities.Towards full costing model in European universities). Це дослідження показало, зокрема, що основним джерелом прибутку для більшості європейських університетів є державне фінансування. Проте, розраховуючи виключно на державну підтримку, університети наражаються на небезпеку фінансової несамостійності, особливо в час світової фінансової кризи, коли уряди країн мають підстави для зменшення обсягів державного фінансування навчальних закладів.
Дослідження «Financially sustainable universities.Towards full costing model in European universities» встановило пряму залежність між рівнем університетської автономії та фінансовим становищем університету: чим більшою свободою прийняття рішень наділений університет, тим більшу креативність він може виявляти, налагоджуючи зв’язки з бізнесом та громадським сектором.
Проте конкретні шляхи та засоби перетворення університетів на суб’єктів фінансового ринку на сьогодні є недостатньо відпрацьованими.
Аби узагальнити найуспішніші практики урізноманітнення джерел доходів університету та виробити практичні рекомендації в цій галузі, Європейська асоціація університетів запустила проект EUDIS. Асоціація виконує його спільно з організацією HUMANE (Heads of University Management and Administration Network in Europe, Мережа управлінців у галузі університетського менеджменту), Болонським університетом та Баварським державним інститутом з вивчення та планування вищої освіти.
Попередні результати дослідження були обговорені наприкінці жовтня 2009 року на спеціальному семінарі, в якому взяли участь керівники європейських університетів та представники національних державних органів, а також експерти з більш як 20 європейських країн. Ці результати базуються на даних онлайнового анкетування EUDIS, до якого долучилися більше 140 університетів із 27 європейських країн.
Попередні висновки такі:
1) незважаючи на те, що державне фінансування складає дві третини бюджету більшості університетів, навчальні заклади відчувають необхідність диверсифікації джерел свого фінансування – як державних, так і приватних. Сектор недержавного фінансування в університетах надзвичайно строкатий і включає в себе понад 100 різноманітних джерел. Це переважно зорієнтовані на конкретні результати схеми фінансування (національні та загальноєвропейські), доступ до яких є високо конкурентним і часто вимагає від університету багато часу, ресурсів та зусиль на оформлення аплікаційних документів і підготовку подальших фінансових звітів;
2) багато подібних схем фінансування просто не покриває всі витрати, пов’язані з виконанням проектів. Оскільки кількість цих схем та участь у них навчальних закладів зростатиме, це загрожує фінансовій стабільності університетів-учасників;
3) більшість респондентів дослідження на сьогоднішній день дають песимістичні прогнози стосовно перспектив державного фінансування;
4) очікується, що фінансування від Європейської комісії, благодійних фундацій та контрактів із приватним сектором зростатиме;
5) більше 80% опитаних університетів активно намагаються урізноманітнити джерела власних доходів. Ті навчальні заклади, котрі цього не роблять, найчастіше є пасивними через нестачу автономії;
6) головними перепонами на шляху до диверсифікації джерел прибутку в університетах є нестача університетської автономії, недостатня підтримка з боку місцевих владних структур, а також недосконала з цієї точки зору організаційна структура університетів та низький рівень усвідомлення необхідності диверсифікації джерел прибутку серед академічної спільноти.
Дослідження є особливо актуальним з огляду на становище європейських університетів у період економічної кризи і є додатковим засобом впливу на інстанції, відповідальні за прийняття рішень у сфері освітньої політики.
|