08.02.2010
Уляна Ванькович – магістр факультету політичних наук Центральноєвропейського університету в Будапешті, Угорщина, випускник-магістр культурологічного відділення Маастрихтського університету в Маастрихті, Голландія. Нині є аспірантом кафедри політології Національного Університету «Києво-Могилянська академія». Уляна розповіла Європейському освітньому порталу про специфіку навчання в цих європейських університетах та про значення цих студій для її подальшої академічної роботи і кар’єрного шляху.
Уляно, розкажи, будь ласка, чому, отримавши ступінь бакалавра політології Києво-Могилянської академії, ти вирішила вступати на магістерську програму Центральноєвропейського університету?
По-перше, виявилося, що більшість викладачів, котрі мали читати курси на магістерській програмі НаУКМА з політології, були нам добре знаними ще від часів бакалаврату. Відповідно, у мене з’явилося бажання отримати певний новий досвід, перш за все академічний, і здобувати магістерську освіту вже в іншому середовищі. Окрім того, мої друзі старшого віку навчалися в Центральноєвропейському університеті і рекомендували, зокрема, факультет політичних наук. Радив навчання в ЦЄУ і викладач кафедри політології НаУКМА Ростислав Павленко.
Розкажи проті принципово нові навички і знання, які ти здобула, навчаючись в ЦЄУ.
Те, що відразу відчуваєш, опинившись у середовищі Центральноєвропейського університету, - його справжню інтернаціональність. І ця атмосфера міжнародного різноманіття – одна з найцікавіших речей, з якими мені доводилося стикатися при навчанні. Різноманіття також відчувалося на рівні вікової різниці між мною та моїми однокурсниками – за освітньою системою України ми доходимо до магістерського рівня молодшими, ніж європейці. Знову-таки, люди, з якими я вчилася, представляли не лише різні культури, а й різні навчальні заклади. По-друге, це був перший серйозний науковий досвід. На бакалавраті НаУКМА ми також писали дипломні роботи, але тоді ти себе ще невпевнено почуваєшв плані наукового дослідження. А на магістерській програмі в ЦЄУ вчишся структуровано мислити і чітко викладати дослідницькі гіпотези. Також в нас було багато курсів, присвячених саме методам наукового дослідження – кількісним, якісним. Дуже корисним був курс академічного письма англійською мовою – “Academic Writing”. Тобто ти вчився не лише писати науково, але й писати науково англійською. Ще один важливий момент – рівноправність студента та викладача в ЦЄУ. Там тебе викладач сприймає справді як молодшого колегу, партнера.
А які специфічні риси програми, на якій ти навчалася у Маастрихтському університеті?
В Маастрихтському університеті цікавою була підкреслена інтердисциплінарність магістерської програми. Програма має назву “Analyzing Europe” – «Аналізуючи Європу» і пропонує курси з різних галузей знань, починаючи від аналізу дискурсу і закінчуючи європейською інтеграцією. Загалом у рамках цієї програми студент отримує велику свободу вибору. Курсів загалом не так багато, і акцент зроблено на проведенні власного наукового дослідження. Що ж до середовища університету, то навчалися там переважно голландці і німці – в значно меншій кількості.
Які теми ти обрала для своїх магістерських студій в Центральноєвропейському університеті та в університеті Маастрихту? Чи ти працювала над однією темою?
В Центральноєвропейському університеті це була робота про маскультуру та ліберальну демократію. А в Маастрихтському університеті я писала про дискурсивні практики, які лежать в основі розширення Європейського Союзу на схід. Також можу сказати, що викладачі обох університетів, зокрема мій науковий керівник у Маастрихті, значною мірою вплинули на формування моїх наукових інтересів. І тепер я працюю над дисертацією, спираючись на отриманий тоді дослідницький досвід.
Які твої враження від життя у Нідерландах, адже це малознана нам країна.
Там дуже цікавою є велосипедна культура, більшість населення їздить велосипедами. І велосипедисти мають пріоритетне право руху щодо пішоходів та автомобілістів. А сам Маастрихт знаходиться між Бельгією та Німеччиною, його мешканці дуже пишаються транскордонним статусом свого міста. Тож у той час, що був вільним від навчання, можна було подорожувати цими двома країнами.
Закінчивши навчання на магістерських програмах у Європі, ти вступала до аспірантури в Україні. Які в тебе були проблеми, пов’язані з процедурою визнання західних дипломів у нас?
В принципі, якихось особливих проблем не було. Зараз існує усталена процедура нострифікації іноземного магістерського диплому, і вона є платною. Ти надсилаєш запит-заяву до міністерства освіти України, і тобі надсилають перелік документів, необхідних для проходження нострифікації (детальну інформацію щодо нострифікації включно з переліком необхідних документів можна знайти тут. Проте серйозний недолік цієї процедури – її часомісткість. Подаючи документи до аспірантури НаУКМА, я ще не мала нострифікованого диплому, і надавала довідку про те, що процес нострифікації мого диплому триває. У випадку НаУКМА це є прийнятним.
Чи не було в тебе бажання, маючи два європейські магістерські дипломи, вступати на докторську програму закордоном?
Ще до початку навчання в ЦЄУ я точно знала, що повернусь в Україну. І також знала, що матиму намір вступати до аспірантури і займатися науковою діяльністю. На самому початку аспірантури мені достатньо важко було перелаштувати себе на україномовний науковий дискурс, дуже сильною була інерція академічного письма і говоріння англійською, адже за плечима в мене були два дипломи, написані та захищені англійською.
Ти зараз десь працюєш?
Так, в одній з агенцій ООН.
Як допомагає тобі досвід закордонного навчання в роботі?
Це дуже важливе питання. Я, повернувшись до України, вирішила подаватись на цю вакансію, і успішно пройшла конкурс. Потім, коли я говорила з людиною, яка приймала рішення щодо зарахування мене на цю вакансію, з’ясувалося, що на неї претендували люди із набагато більшим досвідом роботи, ніж в мене. Але той факт, що я успішно витримала навчання на двох європейських магістерських програмах, виявився вирішальним для роботодавців.
І на завершення скажи про ті стипендії, завдяки яким ти дістала можливість навчатися в Будапешті та Маастрихті.
Дуже дякую, Уляно, за інтерв’ю!
Розмову вела Ганна Протасова
|
.gif)
