05.10.2008
Минулого тижня Україну відвідав Європейський Комісар у справах освіти, культури та молоді Ян Фіґель. Європейський освітній портал відвідав прес-конференцію Комісара, що відбулася 3-го жовтня у Представництві Європейської Комісії в Україні, та взяв ексклюзивне інтерв’ю у головного освітянина ЄС.
Нижче наводимо резюме прес-конференції Яна Фіґеля.
Освіта та міжлюдські контакти
У своїй політиці щодо України Єврокомісія прагне створити ліпші умови для міжлюдських контактів між Україною та ЄС, зазначив Комісар.
Саме для цього вона нещодавно запропонувала нову програму освітньої мобільності Erasmus-Mundus-2.
Нова програма прийде на зміну нині чинній програмі Erasmus-Mundus, яку Комісія розпочала 2004-го року, і в рамках якої понад 100 студентів та 20 викладачів з України відвідали університети ЄС.
Erasmus-Mundus-2 не лише надасть нові можливості навчатися та стажуватися в університетах ЄС, а й розширить сфери дії схем академічної мобільності.
Якщо нині чинна програма відкрита тільки для студентів магістерського рівня („другого циклу” освіти, відповідно до класифікації Болонської реформи), то Erasmus-Mundus-2 створить можливості для мобільності студентів та дослідників бакалаврського та докторського рівнів („першого” та „третього” циклу освіти).
За словами Комісара, пропозиція щодо запуску нової програми Erasmus-Mundus-2 нині перебуває у фінальній стадії ухвалення. Вона має почати свою роботу вже з 2009 року, і буде втілюватися протягом наступних 5 років.
TEMPUS
На прес-конференції Ян Фіґель також торкнувся втілення в Україні європейської програми TEMPUS.
Програма TEMPUS, що реалізується в Україні від 1993 року, допомагає українським вищим навчальним закладам створювати партнерські консорціуми з європейськими університетами і в такий спосіб наближати свої методики навчання до стандартів вищої освіти ЄС.
За час виконання програми в Україні Європейська Комісія загалом виділяла українським університетам близько 5 мільйонів євро щороку, зазначив Комісар.
Українські виші змогли би ще більше використати можливості програми TEMPUS, якби в Україні було створено національне бюро програми, підкреслив Фіґель, порадивши українській владі сприяти якнайшвидшому створенню такої інституції.
Болонський процес
Відтоді Україна взяла участь у Лондонській конференції Болонського процесу, і має відвідати Льовенську зустріч (Бельгія) у квітні 2009 року.
Зважаючи на те, що саме на цих конференціях і відбувається оцінки поступу кожної країни-учасниці до цілей Болонського процесу, відповідь на питання успішності української версії Болонської реформи, можна буде почути саме на Льовенську саміті, зазначив Комісар.
2005 року Україна приєдналася до цілей Болонського процесу – створення, до 2010 року, єдиного Європейського простору вищої освіти. Однак Комісар також зазначив, що Україна „навряд чи зможе зробити все, [що передбачене Болонським процесом], у такі стислі терміни”.
Серед позитивних результатів України на шляху Болонського процесу, Комісар згадав запровадження обов’язкового „додатку до диплому”, що містить не лише назву спеціальності та університету, а інформацію про всі дисципліни, які прослухав студент, та про всі оцінки, які він отримав. Запровадження „додатку” є одним із шляхів зробити прозорішими результати навчання та конкретні знання, які здобув студент, вважає Комісар.
Ще одним позитивним елементом реформ в Україні Комісар вважає запровадження системи освітніх кредитів, що класифікує обсяг прослуханих дисциплін та дозволяє студентові формувати свій навчальний план у різних університетах.
[Водночас на прес-конференції не прозвучало нічого про проблему визнання дипломів – зокрема того, що українська освітня система продовжує чинити серйозні перепони визнанню кваліфікацій, здобутих в Європі. Європейський освітній портал продовжує наголошувати, що існування таких перепон фактично зводить нанівець усю політику приєднання до Болонського процесу. Якщо український студент, провчившись у Європі, не зможе вільно „зараховувати” свої кредити, освітні чи наукові ступені вдома, будь-які кроки щодо гармонізації кредитних систем втрачатимуть сенс - ред.]
Мобільність студентів
Відповідаючи на питання журналістів, Комісар також торкнувся теми академічної мобільності, навчання та стажування закордоном.
Мобільність студентів та викладачів є одним із основних принципів сучасної європейської освіти, вважає Ян Фіґель. За його словами, п’ять років тому у Люксембурзі було створено новий університет, в якому навчання закордоном є не правом, а обов’язкомкожного студента.
Сама Єврокомісія робить кроки для того, аби проведення хоча б одного семестру закордоном стало стандартом, а не винятком європейської освіти.
Нині 9% студентів європейських університетів – іноземці, наголосив Комісар. Серед найпопулярніших європейських країн, куди прямують іноземці, Ян Фіґель назвав Бельгію та Австрію.
Частка іноземних студентів в університетах ЄС набагато більша, ніж в Україні, де вона коливається навколо 1%. Водночас це значно менше, ніж у світових лідерів академічної мобільності – університетів Нової Зеландії та Австралії, де частка іноземців серед студентів досягає 20%.
На думку Комісара, майбутнє належить саме тим країнам та університетам, які найбільше здатні приваблювати іноземних студентів.
Перед прес-конференцією Європейський освітній портал взяв ексклюзивне інтерв’ю у Комісара. Дещо згодом воно з’явиться на нашому сайті.
Володимир Єрмоленко, Європейський освітній портал
|
.gif)
